Коли право на доступ до публічної інформації буде забезпечено в Україні? Або для чого нам потрібен Комісар з доступу до публічної інформації.

Останніми роками ми спостерігаємо фундаментальні зміни в Україні щодо бажання людей мати голос в процесі прийняття рішень як на національному, так і на місцевому рівні. Однак цей новий тренд назустріч демократизації зустрічає супротив – супротив до змін, – зокрема в українському публічному секторі. При цьому публічний сектор потребує реформ, що будуть сконструйовані разом із громадянами, на життя яких ці реформи впливатимуть. Це зумовлює створення кардинально нового способу взаємодії центральної та місцевої влади із приватними особами. І цей спосіб не позбавлений викликів.

Відповідно до опублікованого рейтингу Проекту “Світова юстиція” (World Justice Project) “Індекс відкритості уряду” (Open Government Index) за 2015 рік, Україна посіла 43­тє місце з 102­х виділиних за показниками відкритості уряду 1 . Цей індекс сформульвано за чотирма основними порівняльними критеріями: 1) опубліковані закони та урядові дані? 2) право на доступ до інформації? 3) громадська залученість? та 4) механізми оскарження. Перші три критерії дозволили Україні опинитись в лідерах рейтингу країн Східної Європи, однак існуюча проблема із механізмами оскаржень знизила рейтинг України до 74­ї сходинки. Цей стан справ потребує вжиття належних заходів.

Index Ukraine

Наразі скарги стосовно недотримання права на доступ до публічної інформації, окрім суду, розглядаються Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, що, на нашу думку, є недостатнім та має бути виправлено шляхом створення окремої урядової інституції – Комісара з питань доступу до публічної інформації. Такі інституції вже успішно функціонують в більшості розвинених країн Заходу та економіках, що розвиваються, приносячи суттєві поліпшення у відкритості урядування. (2)
 
Дуже важливо, щоб органи влади України кожному, хто зацікавлений, надавали доступ до публічної інформації без необхідності звертатись до витратних судових процедур. Не менш важливим є якомога повніша реалізація вимог щодо проактивного відкриття доступу до публічної інформації. Органи влади повинні мати впровадити уніфіковани підхід до відкриття інформації. В той же час, вищий стандарт забезпечення відкритого доступу до інформації має бути забезпечений шляхом оновлення Закону “Про доступ до публічної інформації” та створенням Офісу Комісара з доступу до публічної інформації.
 
Головним завданням Комісара з доступу до публічної інформації має бути забезпеченням інформаційних прав та дотримання публічного інтересу. Задля уникнення конфлікту інтересів такий посадовець має обиратись Верховною Радою України та звітувати їй.
 
Комісар з доступу до публічної інформації повинен просувати та забезпечувати реалізацію права кожного на доступ до публічної інформації, що утримується органами влади України, а також доброї практики органів влади з цих питань. За допомогою цієї роботи Комісар підтримуватиме відкритість, прозорість та підзвітність органів влади. Стратегічною ціллю Комісара має стати вдосконалення доступу до публічної інформації через такі види діяльності:
  1. Підтримувати інші органи влади України в розробці та підтримці високих стандартів політики та практики з доступу до публічної інформації за допомогою комбінації регулювання, рекомендування та допомоги, а також належної співпраці.
  2. Впливати на позитивні культурні зміни у підходах органів влади до виконання їхніх обов’язків щодо забезпечення доступу до публічної інформації.
  3. Стимулювати ефективне та відповідальне використання прав з доступу до публічної інформації групами зацікавлених сторін через підтримку, освіту та промоцію.
  4. Впливати та підтримувати розвиток українського інформаційного права та публічної політики задля забезпечення їх відповідності цілям публічних комунікацій та уможливлення їх ефективності.
Місцеві органи влади також мають відігравати активну роль у просуванні відкритості врядування, оскільи вони територіально ближче до людей. Місцеві муніціпалітети також можуть погодити та затвердити принципи відкритого урядування та стати більш залученими до якісних комунікацій із громадськістю. Філософія відкритого урядування має бути реалізована в системі освіти, таким чином, формуючи людину, яка здатна робити поінформований вибір, а також спроможна розрізняти між урядом, який виконує обіцянки та уряодом, який їх тіьлки роздає.
 
Порядок денний уряду з цього питання має бути міжсекторальним, із залученням усіх міністерств та та інших центральних органів влади на основі принципів відкритого урядування. Це, в свою чергу, стимулюватиме більше інновацій та, як результат, українські сектори економіки – чи то освіта, охорона здоров’я, довкілля чи інфраструктура – стануть більш конкурентноспроможними. Відкрите урядування об’єднуватиме людей та сприятиме збільшенню їхньої спроможності бути відкритими до нового. Саме таких людей наразі Україна потребує найбільше. Комісар з доступу до публічної інформації має виконувати задачу забезпечення доданої вартості за результатами його роботи для України:
  • де люди ознайомлені із їхніми правами щодо доступу до публічної інформації та їхнім використанням із знанням та підповідальністю?
  • де органи влади уповноважені на виконання публічних функцій розкривають та поширюють публічну інформацію охоче та відкрито?
  • де доступ до публічної інформації є результатом відкритого діалогу та комунікації, що уможливлює реалізацію права на доступ до публічної інформації та виконання адміністративних функцій?
  • яка є визнаним та на поважним на міжнародному рівні лідером у сфері інформаційної політики, права та практики. 
 
Посилання: